Илахим, Игорь Литвинннко

Ольга Заря 2: литературный дневник

Будь такою
Илахим
По натурі своїй я зовсім не войовнича особа
(Олена Мос, Як уникнути війни)


Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Королевою – і в господі я,
І на вулиці б на руках
Ніс тебе. А єдиний подіум
Для такої - Молочний шлях.
Не потрібні тобі портфоліо,
Щоб затьмарювати зірок…
Я чаруюсь, я божеволію.
Ти – натхнення, ліричний шок!

Господинею будь і ненькою.
І п'янкою, як сік лози.
Чарівною. Комусь гарненькою,
А для мене – взірцем краси.
Будь довершено бездоганною -
Гордий погляд, шляхетний стан.
Не Джульєттою і не Анною
(Я ж і сам не якийсь Жуан) –
Будь собою завжди: грайливою
І стрімкою, як левеня.
Сонцем грій, охолоджуй зливою.
Щоб без тебе не зміг і дня.
Та й пригнічений був годиною,
Де без тебе вона пройшла.


Будь коханою, будь єдиною.
Морем лагідності й тепла.
Неочікувана, як «еврика!»,
Неосяжна, як небеса…
Як не бути строфі шедевриком,
Якщо в ній є твоя краса?
Оченят твоїх відображення
Або посмішки відбиття…
Хай нащадки вивчають, вражені -
Наче приклади для життя.


Будь бажаною, наче рай, вночі.
Будь такою, як хочеш ти.
Неосяжною в милих крайнощах.
Щоб був радий і пішки йти
Від Чернігова хоч до Самбора
За тобою - щаслива путь.
Будь моєю… Але насамперед
Будь щасливою. Просто будь!



© Copyright: Илахим, 2024
Свидетельство о публикации №124050105227



Простившая всех...
Чуть-Чуть Другой
Твои ли предплечья мягкИ?
Меня - за сознание тронь-ка...
Почувствуй, я полон тоски -
Как жАра - печная заслонка!


Стихов моих выплюнь лузгу:
Вне тела - на воздухе стоя,
Всего я ещё не могу -
Пока совершаю - иное...


Разлей десять пальцев - как ртуть,
Хоть русским смолчу - хоть на идиш:
"Смотри на меня по чуть-чуть -
Тогда - много больше увидишь!


Зло, выкидыш чёрный - вреда:
Закат лишь бы тёк с черепицы,
Будь всякой, пока навсегда -
Иное со всеми случится..."


За звон - трогай шорохи лип:
От Истины - правду избавив,
В конюшне, Пегасу подсыпь -
Овса не моих ли метафор?


Волос не сгибай травостой:
Вода - если взгляда чуть суше,
Господь меня взял на постой -
В свою бесконечную душу...


Круглее кольца - колесо,
Хоть Анна-МарИ - хоть Алёна:
Простившая всех и за всё -
Останься во мне - не прощённой!


Тобой ли - священник отпет?
Ведь нАутро - ни был я где бы,
К иконе, слетается свет -
Как в Исповедь Высшую - небо...



© Copyright: Чуть-Чуть Другой, 2024
Свидетельство о публикации №124092901960



Другие статьи в литературном дневнике: