М. Форма - Она и не знает, с укр
* * *
Возможно, гадает: зачем прихожу я сюда.
Не признаюсь никак - в личном деле клеймён особистом.
Только взгляд на неё - бусы чёрные дней моих быстрых
Посветлеют, взбодрив, с дамой этой беда - не беда.
Одиноким не стал - не бывает несчастья ума,
Потому что, творя, Муза вечно по жизни с Поэтом.
Мне достаточно мук озарения без тет-а-тета.
Без стихов моих дама в тоску погрузится сама.
Холостым прихожу: без признаний, напитков и роз.
Взгляд стихом одарит, чтоб душа незнакомки ловила!
Удивительный взор - вдохновляющий, выше любви...но
Улыбаясь, уйду, виртуозно оставив вопрос.
22.11.24 17-55
Оригинал Миклош Форма http://stihi.ru/2024/11/22/680
Вона і не знає, чому я приходжу сюди.
Та я не зізнаюсь – це справа моя особиста,
Лиш погляд на неї – і днів моїх чорне намисто
Світлішає... Пані рятує мене од біди.
Ні, я не самотній. Самотніх поетів нема,
Хоча б через те, що в самотності – Муза з поетом.
Поету достатньо натхнення і без тет-а-тета.
То пані – без віршів поета – лишиться сама.
Приходжу до неї. Без квітів. Без кави. Без слів.
Достатньо ледь погляду на безіменную пані.
Цей погляд – на пані, на вроду – він вище кохання...
Лиш погляд. Всміхаюсь. І йду. Ось і все, що хотів...
Все мои переводы стихов Миклоша Форма: http://stihi.ru/2024/02/12/5987
Свидетельство о публикации №124112205886
http://suno.com/song/54a6415b-b2e4-4b24-946c-b03ebba990be
Наталья Харина 24.11.2024 02:06 Заявить о нарушении