Васыль Симоненко. Ну, палачи, убийцы моего народа

Ну, палачи, убийцы  моего народа,
где вы теперь, где ваша сила, власть?
На зори ясные, на светлых речек воды
уже не сможет ваша злоба пасть.

Народ растет, о детях он радеет
без ваших батогов и палаша.
Под солнцем вечности древнеет, молодеет
его жестокая и нежная душа.

Народ мой есть! Всегда народ мой будет.
Его не изничтожат,  не убьют.
Исчезнут все изменники, иуды
и орды покорителей-приблуд.

Ублюдки палачей, не в ваших силах
 свести в могилу   мой народ.
Народ мой жив. В его горячих жилах
кровь казака пульсирует, поет.

с украинского перевел А.Пустогаров

***

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962