Пер. Li soprani der monno vecchio de Gi. Gi. Belli

пер-д Дж. Дж. Белли правители Старого Света
Алексей Иродиадов Гаулиш
il testo nello dialetto Romanesco

Romanesco original title: "Li soprani der monno vecchio" це Соннет 1831 року написаний на Романеско римському діалекті, поетом Джузеппе Джоакіно Беллі (Giuseppe Gioachino Belli).

C'era una vorta un Re cche ddar palazzo

manno' ffora a li popoli st'editto:

"Io so'  io, e vvoi nun zete un cazzo,

sori vassalli bbugiaroni, e zzitto.

Io fo ddritto lo storto e storto er ddritto:

po'zzo   ve'nneve   a ttutti  a un  tant'er  mazzo:

Io, si vve fo impicco'  nun  ve  strapazzo,

che'  la vita e la robba Io  ve  l'affitto.

Chi abbita a sto monno senza er titolo

o dde Papa, o dde Re, o dd'Imperatore,

quello nun po'  ave'  mmai vosce in capitolo!".

Co st'editto anno'  er Boja per ccuriero,

interroganno tutti in zur tenore;

e arisposeno tutti:  e' vvero, e' vvero!"



(Giuseppe Gioachino Belli, sonetto n. 362, Li soprani der monno vecchio)


Жив король, що зі своїх палат виходить якось раз
І народам вирішив продиктувати власний вiн указ
Аз есмь я, і немає різниці ти раб або маркіз
Cери вірні * васали - тихіше! - слухайте - без сліз

Владу маю перетворювати одне в інше -  та ось так!
Ваші життя на що прагнеш проміняю, або ще як.
Якби всіх я вас повісив - і тоді не помилюся:
Я можу щястя дати вам або відняти, чим пишаюся.

Хто живе в цьому світі без престолу і палацу
Папи Риму, короля иль навіть імператора:
Поруч з ним не буде допомоги на його матрацю
І деякий кат сему закону був замести оратора.

І суворо запитувано з цим грізним голоском
Кажуть "правда", тихо, ніби тим що падає піском