"МОЛОДИК"
Прорізавсь височєнько молодик
Такий банальний: серп, мовляв, та й годі.
I хоч були хмарки на перешкоді,
Сіяння ані жоден не уник.
- Ой, серга золота,— аж скрикнув злодій.
- Ух, гострий він!— промовив трудівник,
Радіючи його яскравій вроді,
Бо змалку до того знаряддя звик.
Замисливсь перший:- Де б узяти силу,
Щоб ухопить сережку з небосхилу?
На цілий світ гули б мої діла!
А другий з міжпланетної ракети
Дістав той серп: - А гей, ненатлий, де ти?
Чи вже твоя макітра загула?
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Молодик
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080704555
Свидетельство о публикации №121080704555
Рецензии