Ключ

Павел Панченко
"Ключ"

Хлопець каже: - Ти чуєш? Блакить
Аж рипить, розсуваючись... Бачиш? -
Онде ключ... он... сріблистий неначе...
Як виблискує, як дзеленчить!

Знаєш, серце немовбито плаче:
Чи не цю неописану мить
Гетє прагнув навік зупинить -
Тільки б випити чар без остачі?

А кохана сміється:- Фантаст!
Ключ якийсь пригадав - і гаразд!
Це ж, насправді, веселиків зграя!

Та юнак не упав з вишини:
- Це поезія браму весни
Журавлиним ключем відмикає.


"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.


© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080704381
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Павел Панченко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Павел Панченко