"СЛЬОЗИ"
Батько в морі вже з півроку. Мати
В'яже рукавички й гірко плаче -
I дзвенять, немовби спиці, сльози,
I леліють, ніби сльози, спиці.
Дітваки не вміють сумувати:
Я ганяю дзигу нетерпляче,
Сестри хмару роблять на дорозі
У скакалку грають, як годиться.
Я давно вже не питаю, де ви,
Дорогі цяцьки? Я знаю: роки
I палити, i чухрати звичні.
Материні спиці металеві
Сльози довгі, як її неспокій, -
Тільки в світі і зостались, вічні.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Сльози
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080405209
Свидетельство о публикации №121080405209
Рецензии