Мерщiй
Моя Вкраїно, звідусюди лине
До тебе, як дитя, душа моя...
Піду, шепочучи твоє ім'я,
У поле ранішнє перепелине.
Застромиться у небо колія -
Як напрямок людині та билині.
Зустріну понад ставом пісню я
З очима, од яких все в світі синє.
Сяйне в руці у неї молодик.
Ним жатиме вона комиш в леваді -
Бо дах росте, бо жах давно вже зник.
Дівчата й соловейки будуть раді
Відсипати мені твоїх пісень...
Мерщій до мене, дивовижний день!
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Свидетельство о публикации №121080405133