Перший ранок
Прокинувсь у неділю, а неділі
I не шукай: є праця, є війна,
Що рахувати рани почина...
Міста мої прекрасні, рідні, милі,
Вже опекла вас вдосвіта вона,
Вже здибились по всій країні хвилі -
Від гніву справедливого аж білі!
Вже котиться по всіх світах луна...
Ой, як же ж нам ця праця не до речі!
Сьогодні саме розпрямити плечі,
Стрибнути в річку, в море з вишини...
Але - до зброї! Рани лікувати,
Загоювати полум'ям відплати,
Звитягою, загибеллю війни.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Свидетельство о публикации №121080308183