Про царя-коваля
Ой казав коваль Дереза Степан:
- Ви пани, а я - над панами пан!
Ви втiкли, а я - голова в селян,
Що з усіх ланів збили спільний лан!
Гей, кобзарику, аж до неба вшквар -
Хай доб'ють панів блискавки із хмар!
Бо і ти, і я, і чабан, і скляр -
Геть усі царі, перший-ліпший - цар!
А мірошник звівсь у північній млі -
I в того царя із обріза - плі,
Щоб у спільний лан не збивав землі...
Та Степан живий, хоч куркуль і вбив,
Бо за трон йому став до неба спів -
I царює вiн у серцях братів.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Свидетельство о публикации №121080307550