"ЗДИВУВАННЯ"
Звичайні дерева - високі, міцні, різнокорі,
Рябі, зеленаві, плямисті, у родимках наче, -
Берези, осики, дуби, ясени, ніби в хорі,
Звелися навколо - ошатні, як мрії дитячі.
Хлоп'як босоногий немовби уперше їх вбачив -
Таке здивування у нього відбилося в зорі.
Він чує зненацька: осика осиці говорить
Про щось таємниче - аж серце завмерло
хлоп'яче!
Здається малому, що він розуміє цю мову,
На галявi вогкій він слухає чуйно діброву:
I є та;на превелика, і майже немає.
I в бесіду з ним то зозуля вступає, то коник.
I далі, і далі він чує - на цілії гони.
I, плачучи, землю, як неньку, дитя обнімає.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Здивування
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080307068
Свидетельство о публикации №121080307068
Рецензии