"НАТХНЕННЯ"
Гей, Павлику, мерщій сюди, в кімнату!-
Я кину цурку і чимдуж прилину.
- А хочеш з батьком працювати, сину?
- А як воно? Та я ж не вмію, тату.
Спитає він крізь усмішку вусату:
Чи ж я зернини в тебе та не кину
Того уміння? Вдар-но по коліну
Менi отак! - Я вдарю. Тут у хату
Матуся зайде і гукне:- Ой лихо!
Стук-брязь — і я - дивіться!- ковалиха.
Синок узявся, носа не утерши!
Я ж так утну, що серце щемом стисне!
Оце - моя найперша праця-пісня,
Моє натхнення золоте, найперше.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Натхнення
© Copyright: Павел Панченко, 2021
Свидетельство о публикации №121080305564
Свидетельство о публикации №121080305564
Рецензии