Т. Г. Шевченку
В час перемоги над всесвітнім катом
Тобі - найперше з наших тихих слів.
Отак братам колись ти заповів,
Вони ж своїм синам та онучатам.
Довiку не забути нам, завзятим
Нащадкам хвиль твоїх, твоїх вітрів,
Як додавали голосу гарматам
Твоя могутня кобза й владний спів.
Зійшлися знову з моря, з гір, з діброви
Ми у сім'ї великій, вольній, новій, -
Повстань співцем незнаної доби!
Хай над Дніпром твої лунають співи
Щасливі, молоді... Кобзарю сивий,
Вклоняемось, вклоняюся тобі!
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.
Свидетельство о публикации №121080302821