Не вистачає мені слів… i сліз.
Моя самотність в піснях голосить, сльози ллє,
Нехай i нишком – це життя.
А я всміхаюсь, як завжди,
I хтось побачить безтурботність,
А хтось промовить – щось в ній є.
А хтось – одне лиш забуття.
Не треба, любі, мені слів, i сліз,
Їх вистачить довіку.
Любов втішає в самоті,
Лікує серце, мов бальзам.
А час, ми знаємо усі,
Найкращий, наймудріший лікар.
Він призначає ліки ті,
Що лиш потрiбнi вчасно нам!
наодинцi
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2021
Свидетельство о публикации №121042908421
Свидетельство о публикации №121042908421
Рецензии
Дякую за вiрш - до речi нагадало Ліну Костенко
Алексей Иродиадов Гаулиш 02.05.2021 15:52 • Заявить о нарушении
Алексей Иродиадов Гаулиш 02.05.2021 15:52 • Заявить о нарушении
Дякую за добрі слова.Як душа відчуває станом на ту мить...
Еременко Губарева Ирина 03.05.2021 00:17 Заявить о нарушении
Еременко Губарева Ирина 03.05.2021 00:17 Заявить о нарушении