Я вчора гуляла за межами мiста, де поле...

                ***
Я вчора гуляла за межами міста, де поле,
Де щіткою сходить трава та зелений часник,
Де вітер кружля, мов той хлопець-бешкетник на волі,
Де ліс молоденький бруньками ось-ось задзвенить...
То вчора було, а согодні- дощ, сонця не видно,
Насупилось небо, дай Боже, щоб сніг не пішов,
Все сжоже на те- зарядило негоду на три дні,
Птах теплий шукає притулок під стріхою знов...
Де ж сонячне вчора, птахів де лунке дзень-дзелень?!
Стоїть ліс ще голий, без жодної цятки, мов скелі,
День сірий, похмурий, холодна ніч, наче в пустелі,
Час ліче хвилини, життя не стоїть, лине ген...
Вже й квітень зайшов, та з теплом аномалія в світі-
Здивована вчора зустріла в садку першоцвіт,
То ж, скоро повітря насичеться аброю квітів,
То ж, скоро розбудить у вікнах зелений шум віт!..
Не стримаюсь, знову подамся за місто, на волю!..
Де купами сходять фіалки, ясний першоцвіт,
Де вітер пропах вже весь амброю квітів на полі,
Де ліс  молоденький шле синьому небу привіт!..

                ***