присвячуєтся смертi матусi.
Тепло твоє мене не гріє.
Та холод мені на серце гнітить.
Зi дбанням більше не повіє.
і номер твій не подзвонить.
Війною більш нас не розсіє
Нас смерть навіки примирить.
Спокій тебе нехай плекає.
Ніхто тебе не засудить.
Все несподівано буває -
Навіки я затримаю ту мить..
успiння мовчання вiд нiчого, нiчого, нiчого...
© Copyright: Алексей Иродиадов Гаулиш, 2021
Свидетельство о публикации №121012907304
Свидетельство о публикации №121012907304
Рецензии