Борис Мозолевский. Я скифским золотым курганом...

**
Когда и я за караваном
пойду, свернувши свитки  дней,
я скифским золотым курганом
останусь в памяти твоей.

Пусть будет траур твой недолог,
пускай любовь придет опять.
Возможно, снова археолог
тебя сумеет повстречать.

Он грусть в глазах твоих растопит
и станет всех тебе родней.
Не позволяй ему раскопок
в душе и памяти своей.

с украинского перевел А.Пустогаров

Коли і я за караваном
Піду, згорнувши днів сувій,
Я скіфським золотом курганним
Залишусь в пам’яті твоїй,
Не зви мене, не бий на сполох,
Не витрачай себе в журбі.
Можливо, інший археолог
В житті зустрінеться тобі.
Він сум в очах твоїх розтопить,
І ти промовиш тихо: “Мій!..”
Не дозволяй йому розкопок
В душі і пам’яті твоїй…


Рецензии