Хто ми на роздоріжжі
Пам'яті й почуття?
Пристрать моя і ніжність,
Серце мого життя,
Милий... Забуть про плинне -
Назви та імена.
Орієнтир безцінний -
Позначка вогняна,
Первісне слововбрання,
Що захова мотив
Стансами сподівання,
Рідкісністю рядків.
А на шляху крізь терен,
У забутті турбот
В щирості цих взаємин
Не сумнівайся, бо
Іншого не бажаю.
Доки існує світ,
Лиш уночі зростає
Найчарівніший квіт.
***
Я спитаю про темного в півночі літ
У величної тиші лісів.
Розкажіть про те місце, де пугач не спить,
Де володар безодень і прірв.
Най розійдуться хмари та зійде роса!
Най стожари показують шлях!
Бо ніхто не повинен в житті бути сам.
Бо кохання сильніше за страх.
З неосяжністю гір залишусь віч-на-віч,
Простягнеться до неба рука...
І розсипле скарби неприборкана ніч,
І розквітне зориста ріка.
Ніч з 19 на 20.07.2015
Зореквiт диптих
© Copyright: Анна Вязьмитинова 2, 2020
Свидетельство о публикации №120083107001
Свидетельство о публикации №120083107001
Рецензии