Дмитро Павлычко. Твоя краса - улыбка сатаны...

***
Твоя краса - улыбка сатаны,
что Богу демонстрирует в пустыне
грядущего ужасные картины,
печальный дым над струпьями войны.

Но ты не уходи, а ужасни
мне душу, что в унынии повинна,
яви скорее в лепестках жасмина
золу и блеск морозной седины.

Я задрожу, почувствовав нутром
за горизонтом черную беду,
увидев молнию, услышав гром.

Но я в твои объятья упаду
и за тобою радостно пойду
в средину бурь - в светящийся содом.

с украинского перевел А.Пустогаров


Твоя краса, як усміх сатани,
Що богові показує в пустелі
Майбутнього картини невеселі,
Печальний дим над струпами війни.

Але не відвертайся, а вжахни
Мій дух, що потемнів на безджереллі;
Яви в пречистих пелюстках морелі
Золу й морозне сяйво сивини.

Я затремчу в передчутті сумному,
Побачивши за обрієм біду,
Немов далеку блискавку без грому.

Але в твої обійми я впаду
І за тобою радісно піду
Назустріч бурі – в сяючу содому