Це назавжди – без дотику руки,
Та без обіймів.
А назавжди - це навіки,
Де розпачі та війни.
Це ніби смерть, коли Усе
Руйнується водночас.
І ніби смерч ту смерть несе,
Розлуку нам пророча.
І не кажи, що так було,
Щоб знову гратись.
Життя, воно, крихке як скло,
Душа - у ґратах.
Ти переміг, тільки кого –
Себе чи долю? –
Полон інтриг, сітки думок -
На Божу Волю!
На миті час, що був у нас –
На «До» та «Після»…
Відлуння слів, відбитки фраз –
То наша пісня..
То наше ВСЕ і є Життя
Німе й незряче..
Мовчать вуста , знов Самота -
В ній серце плаче..
Це - назавжди
© Copyright: Еременко Губарева Ирина, 2020
Свидетельство о публикации №120052503999
Свидетельство о публикации №120052503999
Рецензии
Дуже зворушливо й проникливо, Ірино! Я мешкаю у Харкові, але як російськомовна, вірші складаю тількі російською. Проте я давно займаюся перекладами з української мови для того, щоб знайомити російськомовних українців, і не тільки українців, з творчістю наших великих, видатних поетів таких, як Л.Українка, Л.Костенко, В.Стус. Нещодавно я закінчила переклад роману Л.Костенко "Маруся Чурай".
Бажаю Вам плідної творчості і наснаги!
З повагою, В.
Виктория Волина 21.06.2020 00:19 • Заявить о нарушении
Бажаю Вам плідної творчості і наснаги!
З повагою, В.
Виктория Волина 21.06.2020 00:19 • Заявить о нарушении