Думи втiкача на Байкалi пер

Думи втікача на Байкалі - переклад вiрша Дмитрия Павловича Давидова (Давыдова росiйскою мовою) «Думы беглеца на Байкале»  1848 року - (джерела пiснi Славно Море..)


Славне море - привільний Байкал,
Славний корабель - омульова діжка.
Вітри Баргузина, ворушіть мiй вал,
Плисти молодцеві вже близько!

Довго я дзвінкі ланцюги тримав;
Худо мені було в норах Акатуя.
Давній товариш втекти допоміг;
Ожив я, як волю почуяв.

Шилка і Нерчинськ не лякають тепер;
Гірська варта мене не побачить,
У хащях не чипаЕ ненажерливий звір,
Навiть куля стрілця - оминає.

Йшов я і в ніч - і серед білого дня;
Поблизу міст я поглядав пильно;
Хлібом годували селянки мене,
Хлопцi давали махорку.

Весело я на соснової колоді
Вплав через глибокі річки пускався;
Дрібні річки зустрічались мені -
Я вбрід через них продирався.

У моря мiй злякався трохи втікач:
Берег великий, а немає ні ночви;
Йшов по каминнях - і прийшов нарешті
До діжці, повною дресви .

Нічого думати, - бог щастя послав:
У цьому посуду навiть бик не потоне;
Боягуза дістане і на судні вал,
Сміливого в діжці не зачепить.

Тісно в ній було б жити омулям;
Рибки, втіштесь моїми словами:
Коли побувати в Акатуї б вам -
У дiжку полізли б  ви самі!

Чотири доби я кручусь на хвилі;
Вітрилом слугує сіряк вже дірявий,
Добрий ж човен попався мені, -
Лише на ходу він є мішкуватий.

Близько вже бовваніють гори та ліс,
Буду спокійно ховатись під тінню;
Можна і тут погуляти б, та біс
Тягне мене до рідного селища.

Славне море - привільний Байкал,
Славний корабель - омульова діжка.
Вітри Баргузина, ворушіть мiй вал,
Плисти молодцеві вже близько!