Блискавицi серця lxxxvii, стоп та й гоп

1.

що воно
і де
проїло
що
за божий день
пропило
знає вітер-кишенькар

як продатися
то вміло
простилатися
терпилом
має від паперу
дар

бо папір
то рай шаленим
миротворцям
чемберленим
що малюють
в голові

вкрай обвуглені легені
у курця
що пачку денно
смалить вправно
або дві

2.

то воно іде
не в ногу
то підноситься
убого
після в ребра тусана

то йому пасує
тога
тягне тупо
до чужого
як до лісу
барана

годі щось йому
казати
бо міцні у серця
ґрати
ні вершини
ані дна

лиш би
з глуздом переспати
влаштуватися
по блату
на свинарню пахана

3.

там
собак і бліх
зарито
смачно плямкає
з корита
новоспечений слуга

от би вхпатись
не баритись
бо інакше
карта бита
і ніхто не ловить
ґав

то воно
шкварчить в законі
як не буквою
то в скроні
крутить вправно
вказівним

то до блиску
тре корону
як довірена
персона
а не глина
на куми

4.

годі
диву дивувастись
як недіві
дівувати
так йому купляти
честь

за начинку
чисту з вати
повне право
частувати
ковбасою
з кумачем

зголоднілих партократів
бранців шостої палати
шляхоманів ілліча

ті би раді з автомата
в спину челяді стріляти
та чекають
хто б зачав

5.

цап-царап
сьогодні в моді
що
лежить
в чиїсь комоді
що
ще пахне
общаком

те розмішане
в колоді
у якій
найбільший злодій
їздить в бентлі
жебраком

а навколо
тьма багатих
кум
кума
і рідна мати
чада чад
і батраки

то чому ж
так важко спати
в замку
не своїм
а брата
бо занадто
лід тонкий

6.

що пройшло
іти не мусить
від спокути
до спокуси
до наступоного
ану ж

не прикритися
Ісусом
тим у кого
ризи душать
тіло віддане
вину

там хреститись
не хреститись
об поріг
чоло розбити
не забракне серцю
тьми

тільки той
хто світло лите
може небо привідкрити
словом бути
між людьми

2 Грудня, 2019