Подходит дождь
Шумят березы бледные. Разрезы
от молний в небе, серых туч рядно.
Такие в громе сильные диезы,
что зазвенело перепуганно окно.
День убежал. Скрипят возы на дамбе,
копытом стадо топчет оболонь,
ударит дробь - как мелкий жемчуг капли,
и снова ветер, грохот и огонь.
Туман неспешно движется над полем,
вдруг солнцем расцветая на лету.
так, что опять с надеждой, снова с болью
твои я письма старые прочту
с украинского перевёл А.Пустогаров
***
Надходить дощ. Шумлять бліді берези...
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно...
А дужий грім зустрів такі діези,
Що злякано дзвенить вікно!
Тікає день. Скриплять вози на греблі...
Під чередою стогне оболонь...
І раптом шріт — дрібні перлові краплі...
І знову вітер, гуркіт і огонь.
І вже туман пливе, бреде над полем,
Щоб за хвилину сонцем розцвісти,
Щоб навіть я з надією та болем
Твої старі перечитав листи!
Евген Плужник. Подходит дождь
© Copyright: Украинская Поэзия Переводы, 2019
Свидетельство о публикации №119112104198
Свидетельство о публикации №119112104198
Рецензии