Ландыши

  Леся  Украинка

  Конвалія
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.

Та недовго навтішалась
Конвалія біла, –
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.

Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.

Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крає.

То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов'яла, схилилась.

Промовила конвалія:
"Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!"

Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів'ялу
Кинула додолу.

Може, й тобі, моя панно,
Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
Як щастя минеться.

Недовго й ти, моя панно,
Будеш утішатись
Та по балах у веселих
Таночках звиватись.

Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів'ялу,
Залишить байдуже!..

   по мотивам

     ЛАНДЫШИ

Цвели  в лесу ландыши
Под дубом высоким,
От невзгод защищаясь,
Под кроной широкой.

Недолго  цвели они...
В ожиданьи бала,
Поклонник букет принёс
Ой, панночке в  зале.

Бал начался радостный,
Сердечко забилось,
С букетиком ландышей
Панночка кружилась.

Ой, музыку славную,
В зале  заиграли,
Но бедные ландыши
По лесу скучали.

Панночка с поклонником
В вальсе закружились,
Ландыши увядшие
Венчики склонили.

Шептали там ландыши:
« Прощай , дуб высокий,
Ты, друг  наш единственный,
В лесу одинокий».

А панночка ландыши
Рукой безразличной
Букет  нА пол  бросила
По глупой привычке.

Жаль цветики, панночка,
Вдруг будешь брошена,
Увянешь ,как ландыши,
Что счастье с горошину?

Недолго  покружишься
На балу весёлом,
Быть может, ненужною,
Тоже станешь    скоро.

Сейчас  поклонник  любит
Тебя  очень –очень,
Но увядший цветочек
Любить не захочет!

Художник: Alexander Bezrodnykh