Л. Костенко. Когда в тоске космической разлуки...

Ліна Костенко.(нар.1930)Коли у тузі вічної розлуки...

Когда в тоске космической разлуки
нам спутник с неба посылает весть, -
я думаю — у точности науки
искусство есть и вдохновенье есть!
Ни рыхлых строф, ни слов, отнюдь не лестных,
ни лишних строк, ни безрассудных тем...

А сколько в нас поэзий повсеместно
растут из ничего и низачем!
Слов легковесных, как металл нестойкий,
затёртых мыслей и никчемных дел...

Да, сделай спутник из такой поковки, -
он верно б выше носа не взлетел.

С украинского 01.04.18.

Коли у тузі вічної розлуки...

Коли  у  тузі  вічної  розлуки
супутник  людям  голос  подає,  -
я  думаю  -  у  точності  науки
яке  мистецтво  і  натхнення  є!
Ані  строфи  сумнівної,  ні  слова,
ані  одного  зайвого  рядка...

А  скільки  в  нас  поезій  випадкових
з  нічого  й  ні  для  чого  виника!
Байдужих  слів  металу  нетривкого,
думок  затертих
і  порожніх  слів...

Зроби  супутник  із  добра  такого,  -
напевно,  вище  носа  б  не  злетів.