Лина Костенко. Во все века мещане...

Ліна Костенко. (нар.1930).Отак, як зроду, потаємно

Во все века мещане тайно, с тылу
Вдогонку шлют оскаленно лаи,
Не терпят мою бешеную силу, -
Я ненавижу слабости свои.

И сколько их! Я вся — как из печали.
Для ближних снЯта тысяча свитын*.
Как перед Лаврой Киевской — Почаев**,
Душа застыла перед всем святым.

Жужжат и жалят мириады версий.
Пускай! Не страшно: я сильна и зла!
Я знаю: слабость — это вид диверсий.
Я диверсанткой сроду не была!

*свитына — рубаха, сорочка
**Почаев — почаевский мужской монастырь в Волынской
области, второй по значимости после Киевской Лавры

*  *  *

Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.

І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.

Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.