Ліна Костенко.(нар.1930).Не питай, чи люблю, чи навіки
Я не знаю: люблю ли навеки.
Не терзайся вопросами зря,
где ручьи превращаются в реки,
где те реки впадают в моря.
Безоглядно встречать иду,
возвращаюсь так же назад;
грунтом впитанная гроза
прорастёт барвинком в цвету.
Посреди белых лепестков,
что вишнёвый сад уронил,
я стою, глядя в горизонт,
козырьком ладонь прислонив...
С украинского 29.03.18.
* * *
Не питай, чи люблю, чи навіки.
Я, здається, не знаю сама,
де взяли свій початок ріки,
де ті ріки море прийма.
Безоглядно іду стрічати.
Безоглядно вертаюсь назад.
І увібрана грунтом гроза
проростає барвінком хрещатим.
І у білім цвіту опалім,
що зронили в грозу вишняки,
я стою і дивлюся в далі
з-під своєї легкої руки...
Лина Костенко. Я не знаю, люблю ли навеки...
© Copyright: Аркадий Равикович, 2018
Свидетельство о публикации №118032902521
Свидетельство о публикации №118032902521
Рецензии