Смерть (або та що скрипить зубами)
Коли ти жадібно нап'єшся,
Кістками білими труснеш,
Їсиш, їсиш не нажерешся,
Скрипиш зубами за спиною.
Глуха до стогону і крику,
Готова повзати в кишках,
В утробі дихати лиш гноєм,
Сльозами тішитися біллю.
Але ховаєш ти навмисно,
Блискуче лезо за спиною,
Збираєш вдарити так бий,
Земля не витримає крику.
По слизькій глині і траві,
Сповзе сліпа і оніміла,
Дихання спинить і замре,
Чекає відчаю і гніву.
Смерть або та що скрипить зубами
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117121000536
Свидетельство о публикации №117121000536
Рецензии