У крові липкій
У крові липкій
Ти схожа більш на манекена,
У дні погрозливо повзеш,
Тривога топче білі руки.
І там у полум'ї гіркім,
Сльоза тремтяча витікає,
І в ній наповнена печаль,
Життя розбитого ненависть.
Ніяк не вилізти із ями,
Де відчай стягує коліна,
І ворухнутись не дає,
Потворна темрява слизька.
З розбитим серцем і журбою,
Життя байдуже на землі,
Стікають марно дні і ночі,
Аж тільки сонця ти не бачив.
Лише каміння під собою,
І вічний холод у душі,
Наступний крок у порожнечу,
Обличчя люті бачив ти.
У кровi липкiй
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117120905246
Свидетельство о публикации №117120905246
Рецензии