Лина Костенко. О сути творчества

Ліна Костенко.(нар.1930) Про суть творчості

Поэзия сгубила камертон.
Вот дирижёр коленки выставил картинно.
Вибрируют и тон, и обертон
и первый альт пропитан нафталином.
Поэзия сгубила камертон.
Перецвела, утратив прелесть снова
и пялится, как скрученный питон,
скрипичный ключ в зрачок пугливый слова.
У правды заболела голова
от чеснока, политики, гудрона.
И с правдой разлучённые слова
спешат, бегут вдоль серого перрона.
Отходят вирши, будто поезда.
Гремят по рельсам показные строфы.
Спроси, куда?! Куда они, куда?
Поэзия на грани катастрофы.
И как не стать ей мёртвым тупиком?
Идут вагоны, рельсы стонут громко.
В грядущее идут порожняком!
Как будем мы глядеть в глаза потомкам?!

С украинского 23.11.17.

 Про суть творчості

Поезія згубила камертон.
Хтось диригує ліктями й коліном.
Задеренчав і тон, і обертон,
і перша скрипка пахне нафталіном.
Поезія згубила камертон.
Перецвілась, бузкова і казкова.
І дивиться, як скручений пітон,
скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону.
Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди? Куди вони, куди?!
Поезія на грані катастрофи.
І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагони йдуть, спасибі коліщаткам...
Але ж вони в майбутнє порожнем!
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!