Я нічого не бачу навколо
Я нічого не бачу навколо,
Сльози знову затуляють дорогу,
Це життя наче довга пустеля,
У якій ні початку, ні краю.
Не ступити і не стримати жар,
Щоб від болю все тіло стискалось,
Віднайти у безодні вогонь,
До кінця лише ним зогріватись.
Щоб не тішити душу свою,
Задарма проживаючи в світі,
Я готовий серце віддати,
За короткі проблиски світла.
Але ні це обман для сліпого,
І прощення я не прошу,
Скільки років блукання в пустелі,
Власний голос чути в журбі.
Каяття очищаючи душу,
Розтрощили серце моє,
Я нічого не бачу навколо,
Лиш голодну і немічну смерть.
Я нiчого не бачу навколо
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117061107267
Свидетельство о публикации №117061107267
Рецензии