Спини насилля
Весь час принижений стоїш,
На гнів поглянути не в змозі,
Коли рятують не тебе,
А інші в змові душі тішать.
Хто переломить гіркий світ,
За брата кине гідне слово?
Але усі в кутку німі,
По спинам піт журбу волоче.
Суворі погляди навколо,
Жбурляють в полум'я невинних,
Одні забулися навік,
Готові матір гвалтувати.
А інші зрадили Христа,
Гарячу кров з сердець точили,
А ти у спокою застиг,
Кулак стискати більш не в змозі.
Коли в жадобі гнів і крик,
Волоче ненависть і злобу,
Один за одним тісний вік,
Передає насилля іншим.
То вихід тільки лиш один,
У боротьбі зломити спину,
Змінити погляди німі,
На радість і людську довіру.
Але у моторошній грі,
Де виїдається прекрасне,
Гниле народжує красу,
Здається оку рай і згода.
Аж тільки в ній одна скорбота,
Ганебна рана, ріки крові,
Омана слави і висот,
Сліпе народження насилля.
Спини насилля
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117031410265
Свидетельство о публикации №117031410265
Рецензии