Ти як всi
Ти не впіймав із неба зірку,
Давився гіркими сльозами,
Життя у бідноті пізнав,
Але не ліз на п'єдестал.
Ти бачив як других цькують,
Ганебно давлять і клюють,
Але ніколи не підняв,
Руки твердої на убивцю.
І скільки сліпо не ішов,
Життям принижений і хворий,
Ні в кого хліба не просив,
В торбині серце ніс своє.
Коли від болю калатало,
Ти притискав його як міг,
Але нікому не давав,
Відчути поштовхи, удари.
А за гріхами раз у раз,
Святі ікони цілував,
Дивився у похмуре небо,
Ти як і всі життя хотів.
Але не мав чого бажав,
Страждання вічно проклинав,
І в небо легко полетів,
Якби Всевишній крила дав.
Свидетельство о публикации №117012910402