Святе забули назавжди
У бруд звалили ікони,
Жартують розважливі біси
Серед доріг розбитих бідність,
Як стара матір у сльозах.
Кипить жадоба і ненависть,
Забута правда і любов,
Немає сили рахувати,
Убитих, скорених на дні.
Хто через тіло переступить,
В такій скорботі і журбі,
Де удавитися не гріх,
Ми сліпо віримо в майбутнє.
Але над головою темне небо,
Гримить погрозливо гуде,
Земля наповнена жахіттям,
І крик проймає бідне серце.
Хто не молився помолився,
Дитя розважливо згадав,
І усмішку коханої і дім,
В якій миналася журба.
А зараз мучить дивна спрага,
Стріляють в матір, батька б'ють,
Калічать і глузують з нас,
Святе забули назавжди.
Святе забули назавжди
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116120610132
Свидетельство о публикации №116120610132
Рецензии