Лина Костенко. Вновь журавли...

Ліна Костенко.(р.н.1930).Ті журавлі, і їх прощальні сурми

Вновь журавли, прощальные их трубы,
Отлётов тех сюита голуба...
Осенние дожди натянут струны,
Их тронет робко пальчиком верба.

Брось грусть, арфистка,- рученьки вербовы!-
укутанная по уши в туман.
Сыграй мне давний тот мотив любови,
который придаёт тепло словам.

Сыграй мне тот осенний плач калины,
сыграй мне всё, о чём тебя прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
тебе над полем в небе напишу.

С украинского 12.03.16.

*  *  *
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко,- рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.