Осіннє пекло
Навколо фарби розлились
Усе кипить неначе в пеклі,
Де озираючись на мить,
Палають листя на деревах.
Хотів пожити не дають,
Легені вдавлюють злі крики,
Хотів любити не дають,
Життя закінчується в муках.
І лиш навколо забринить,
Струною дощ по склу і стінах,
Я чую як за мною йдуть,
Холодні, моторошні тіні.
Вони усе перенесуть,
Лиш тільки серце моє стане,
І крізь розламане вікно,
Самотній птах злетить на небо.
Осiннe пекло
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115102509258
Свидетельство о публикации №115102509258
Рецензии