Не встиг
Криниця снилася мені,
Ікони тріснуті і крик,
І я засмучений ішов,
Що час минув і мати сива,
Дивилась пильно у вікно.
Чому не встиг сказати слово,
Чому вагався я тоді,
Коли схилившись у могили,
Я кликав матір уві сні.
А ти була у серці завжди,
Ні рани, болю не було,
Лише у грудях порожнеча,
Застигла каменем на дні.
Не встиг
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115072404151
Свидетельство о публикации №115072404151
Рецензии