У тіні тішиться лиш зло
Тримаєш велич ти над тим,
Що косо дивиться на двері,
Де чути стогін, людський крик,
Слабкі і вимушені кроки.
І ти стоїш не в змозі йти,
Все тіло страхом охопило,
Немовби тяжкі кайдани,
Тобі пітьма на груди вділа.
Як підійти, допомогти,
В сльозах пекучих не втопитись?
Скоріше рушити на крик,
І ніж схопити з рук потворних.
Але ми чуємо як сміх,
Змиває бруд і довгі ночі,
У тіні тішиться лиш зло,
Жадає помсти.
Малює вихід, зазиває,
Чекає відчаю душі,
Так швидко в серце проникає,
Навколо пастка і глибоке дно.
Не видно, де залишить попіл,
Дорога, де панує зло,
Але душитиме того тривога,
Хто став у пекельне дно.
У тiнi тiшиться лиш зло
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115060204017
Свидетельство о публикации №115060204017
Рецензии
Михаил, замечательный вiрш, правильно всё, кто-то обливается слезами, а
кто-то за спиною торжествует, делая пакость, зло спряталось в тени, оно надевает тяжкие кандалы, как спастись, куда идти, когда рушится мир, который когда-то процветал?.. Спасибо Вам, с уважением, Наталья.
Наталья Беляева Ерух 02.06.2015 13:50 • Заявить о нарушении
кто-то за спиною торжествует, делая пакость, зло спряталось в тени, оно надевает тяжкие кандалы, как спастись, куда идти, когда рушится мир, который когда-то процветал?.. Спасибо Вам, с уважением, Наталья.
Наталья Беляева Ерух 02.06.2015 13:50 • Заявить о нарушении