Лист 16. 05. 2015

Существует русскоязычная версия стихотворения http://www.stihi.ru/2015/05/23/4575

Час листоношею летів за вітром,
Тримаючи нечитані листи.
Один упав, задівши голі віти,
До мене в руки з неба висоти.

Душі тремтіння перейняв папір -
Конверт розклеївся, відкрився.
Мій адресант, не знаний до сих пір,
Курсивами чорнил рознарядився.

В графі "Від кого" напис з завитками -
"Душа актора, гравшого у п`єсі".
В графі "Кому" читаю між рядками -
"Душа квітуча, знаной поетеси"

Листок виймаю зігнутий удвоє -
Відкривши, тишу в нім читаю.
Там не крокують букви рівним строєм,
Одна за одну змістом не тримають.

Лише мовчання криком прописним
Біліє на папері білім.
Читаю тишу під дощем рясним
На вітрі від грози оскаженілім.

Рядками, велич і пиху читаю,
Рядками, - простоту весняних трав.
Ще почуття приховані вбачаю,
Котрі від щирості мовчанням прописав.

Лист змоклий в сонячну погоду
На підвіконні миттю підсушу,
А зараз, в денну непогоду,
Я відповідь беззвучну напишу.

Без слів, одними почуттями,
Насичу білим віршем лист.
Любов, обнятую дужками,
Виводжу каменем, як міст.

Чорнилом чорним у графі "Від кого"
Рифмую підписом сучасним -
"Із невагомості. Від Ясі, із любов`ю".
Мій адресат - "Душі моєї Власник".

Час листоношею летів за вітром,
Тримаючи нечитані листи.
Кидаю й свій - "Лети в далеку Вічність!
Будуй над прірвами мости!!!"

Посвящается Актёру в образе.

Автор картины - Павлова Мария "Любовное письмо".