Застигла посмішка сумна
Зів'ялі квіти на вікні
Завжди нагадують мені,
Щасливі, лагідні уста,
Яскраву посмішку твою.
Як ти тягнулася до сонця,
А вітер освіжав обличчя,
Але розбилася стіна,
Лишилась в серці пустота.
Застигла посмішка сумна,
Труна сховала дивні очі,
Навік від світу ти пішла,
Любов і посмішка моя.
Застигла посмiшка сумна
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115051509654
Свидетельство о публикации №115051509654
Рецензии