И Лунную сонату... Из Лины Костенко

                Перевод с украинского:


И Лунную сонату уже создал Бетховен.
А с тенью лунохода смирилась и  заря.
Но месяц всё такой же: и молодой, и полный,
и серпик, и рогалик, – по дням календаря.

А месяц всё такой же: он – месяц, месяченько,
как ныне, так и в присно…в запамятные дни!
Как славно, что над нами висит он высоченько,
а то б на нём, наверно, болото развели.

Шатались по нему бы бродяжки да пьянчуги,
Расспрашивали звёзды, чего он не блестит.
Над нами Космос в звёздной торжественной кольчуге,
и полный Месяц всходит над нами, словно щит.


Оригинал:


І  місячну  сонату  уже  створив  Бетховен.
І  тінь  місяцехода  вже  зорям  не  чужа.
А  місяць  все  такий  же:  і  молодик,  і  повен,
і  серпик,  і  рогалик,  і  місяць,  як  діжа.

А  місяць  все  такий  же,  він  -  місяць,  місяченко,
як  вчора,  позавчора  і  хтозна  ще  коли!
І  добре,  що  над  нами  він  висить  височенько,
а  то  б  уже  й  на  ньому  болото  розвели.

Ходили  б  там  по  ньому  п'янички  петельгузі.
Питали  б  його  зорі,  чого  він  не  блищить.
Стоїть  над  нами  Всесвіт  у  зоряній  кольчузі,
і  повен  місяць  сходить  над  нами,  ніби  щит.