Навколо підлість підростає
Ступай відважно в світ потвор,
Де товпляться химери тісно,
Один плювок і ти на небі,
Антихрист ріже і клює,
Неначе цвях у тілі свіжім,
Де в кожнім розумі живе,
У череві коліна гріє,
Жадоба, підлість, виділяє,
Потворний пар, що заглушає,
Понурі крики у кутках.
Як вийти з того лабіринту,
Де править ненависть і зло?
Навколо підлість підростає,
Дитя, що почуття не знає,
Все місце краще підбирає,
У груди рветься як іржа,
І залишає слід гидоти.
Хто стане поруч і зійде,
Пекельні двері відштовхне?
Але ніхто не ворухнеться,
Усі стрибають у кубло,
І стережуться, що ударять,
Крило розріжуть і проп'ють.
Так бачу я, як тіло топчуть,
Забув про голод і про сон,
Лише потвори гнівно точать кров,
Пильнують, щоб кожен переніс,
Безсоння, ненависть і сльози,
Де по кишкам гнилим і плоті,
На світ убогий і сумний,
Жадоба люто з тіні рветься.
Навколо пiдлiсть пiдростаe
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115041708180
Свидетельство о публикации №115041708180
Рецензии