Лина Костенко. Люблю черниговской дорогой...

Ліна Костенко.(р.н.1930).Люблю чернігівську дорогу...

Люблю черниговской дорогой
мчать летом, осенью, весной.
Ещё там молится Стрибогу
высоких ясеней конвой.
Девчата ходят, как княгини,
цветут смарагдами луга
и русокосы Берегини*
позолотили берега.
Вброд в сёлах трассу переходят -
под осень там потоп настал.
Дымят костры на огородах -
картофель роет стар и мал.
БорОв сосновых окруженье!
Медведи бродят в тихих снах.
И луковых гирлянд плетенье
там сохнет прямо на плетнях.
От магистрали в паре метров,
закутавшись в одно тряпьё,
сидит бабуся, как Деметра**,
морковку в вёдрах продаёт.
Шофёр, газ сбросив поневоле,
заехал прямо в верболоз***,-
кто тащит яблоки в подоле,
кто груши в картузе принёс.
И снова мчишь, как метеор ты.
И долго светятся в душе
ряды роскошных натюрмортов
вдоль трасс, на мокром спорыше...****

*Берегиня - это богиня, стройная молодая соблазнительная женщина
 с заманчивым, восхитительным голосом и пышной грудью.
Некоторые исследователи полагают, что берегинями называли  русалок —
«береговых дев».
**Деметра — в древнегреческой мифологии богиня плодородия,
 покровительница земледелия.
***верболоз — заросли ивы, краснотал.
***спорыш — разновидность травы

Перевод с украинского 29.11.14.

Люблю чернігівську дорогу

Люблю чернігівську дорогу –
весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові .луги.
Русявокосі Берегині
позолотили береги.
Там переходять шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
немов димки димлять жертовні -
копають люди картоплі.
Бори стоять, такі соснові!
Ведмедів бачать уві снах.
Вінки цибулі бурштинові
там висять просто на тинах.
Від магістралі за два метри,
уся закутана в що є,
сидить бабуся, як Деметра,
у відрах моркву продає.
Шофер гальмує мимоволі,
стоять колеса в шелюзі, -
несе хтось яблука в приполі,
несе хтось груші в картузі.
І знову мчиш, як метеор ти.
І довго світяться в душі
оті розкішні натюрморти
уздовж доріг на спориші...