Павутиння лоскоче обличчя

Павутиння лоскоче обличчя.
Ніжні пута торкають чоло.
Осінь в Лісі запалює свічки,
Розливає багряне вино.

Сонце наскрізь, з верхів’я в коріння
Сипле промені. Фарби густі
І прозорі. Палітра Осіння.
Пензлі вправно кидають мазки.

Ліс зітхає, мовчить, споглядає –
Гарна, тиха пора золота…
Листя м’яко додолу злітає.
Осінь, й Ліс, і Дорога, й Життя…

05.10.2014


Рецензии
Яка краса!Яка палітра!
ЧУДОВО!Іншого слова й не підібрати!
З великою повагою!
P.S.10-го жовтня їхав трасою Київ-Львів.Які барви!Який ліс!Чарівний світ української осені!Прочитав Ваші рядки,і перед очима встала та краса!

Александр Гантман   21.10.2014 14:45     Заявить о нарушении
Дякую, Олександре!
Любов до Краси об"єднує Світ...
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   01.11.2014 12:09   Заявить о нарушении