Ли Чень Дао. Думаю о горах Хань Мень

           Ли Чень Дао.

      ДУМАЮ О ГОРАХ ХАНЬ МЕНЬ.

   Глеб Ходорковский(перевод с авторского украинского)

                "Живёт за горами Хан Мень
                дракон Е Гуан Лун".
                (Ли Бо).


           За горами Хань  Мень,
           их гранитными стылыми скалами
           под вековечным снегом
           Есть царство Е Го - царство горя и холода.
           Им правит жестокий ван
           ему чужда человечность
           считает он подданных стадом,
           убивает детей невинных
           нападая на соседние царства.
           Ветры северные беспощадно
           всё сметают и рвут на части
           в забытом богами и небом
           варварском царстве Ё.
           Не знает лучей солнца
           душа его императора,
           не знает света и правды
           и ученья Конфуция.
           Солнце давно с печалью
           смотрит в черствые души
           его бездушных чиновников,
           его жестоких солдат.
           Северный ветер со стоном
           несётся по этому царству
           И только одни крестьяне,
           усталые землепашцы
           ещё надеются слабо,
           что эту студёную землю
           когда-нибудь солнце согреет...


               *         *         *         

      

          Думаю про гори Хань Мень.


             Ли Чень Дао
               
                «За горами Хань Мень
                Живе дракон Є Гуан Лун…»
                (Лі Бо)

За горами Хань Мень –
Холодними гранітними скелями
Вкритими віковічними снігами
Царство Е Го – царство журби та холоду.
Править там жорстокий ван,
Що зневажає людяність,
Що підданих вважає стадом,
Що йде війною на царства сусідні,
Що вбиває дітей невинних
Вітри північні нещадно шматують
Забуте Небом і небожителями
Царство варварів Е.
Чорна душа його імператора
Не знає променів сонця,
Не знає світла і правди,
Не знає вчення Конфуція.
Сонце давно засмучено
Дивиться на черстві душі
Його бездушних чиновників,
Його жорстоких солдатів.
Вітер північний стогоном
По тому царству несеться
І тільки селяни втомлені
Мають слабку надію,
Що землю оту студену
Колись зігріє сонце…


© Copyright: Ли Чень Дао, 2014
Свидетельство о публикации №114071906583