Лина Костенко. Метели
На углу часы. Стекло метели
снегом грязно-серым замели.
Видно нам с тобой не по дороге,
никуда с тобой мы не пришли.
Улицы незрячие; не светят
фонари. Волной сугробов вал.
Нам с тобой легко. Как-будто ветер
нужные слова нам подсказал.
- Ласковые самые словечки
подскажи, и я их повторю.
Разгуляйся бурей сумасшедшей,
заглуши всё то, что говорю! -
Не было ни встречи, ни печали.
Не о чем жалеть — не в этом суть!
Без тебя о счастьи я узнала,
и тебя я не люблю ничуть.
А заплачу если и рукою
твоего слегка коснусь чела -
Это не заметят львы у входа:
им пурга глазницы замела.
Перевод с украинского 20.07.14.
ХУРТОВИНИ
Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.
Свидетельство о публикации №114072008473