Ми, як завжди, дивилися далi
Ми, як завжди, бачили ВСЕ:
Намагання згноїти, зухвалі,
Кволі спроби утерти лице,
Захололу брехню у зіницях,
Чорнотою заюшений рот,
Страх торкнутися Істини-криці,
І лайно… І по шию народ…
Ми, як завжди, дивилися далі.
(не лишати ж ганьбу на Землі):
Руки ті, що і батька продали,
І ножі, так, у Душах ножі…
Простір борсався мляво, гидливо.
Час стояв. (А куди ж бо іти?)
Чути можна було зрідка співи
Про далекі щасливі Світи.
Ми, як завжди, дивилися далі.
Ми, як завжди, бачили ВСЕ:
Обережність голів, що піднялись
Над смердючим болотом і те,
Як у Душах, де струпи криваві,
Розкривається Світло надій,
Як Любов гоїть болісні рани,
Розгортаючи Долі сувій.
Ми, як завжди, дивилися далі…
16.07.2014
Свидетельство о публикации №114071700243
Відповім ,трошки перефразуючи,словами Марка Вовчка:
Я з Надієй,таки,сподіваюсь,
Геть ви,думи,геть хмари сумні!
З великою повагою!
Александр Гантман 17.07.2014 12:48 Заявить о нарушении
Все буде добре! Є МИ, Є Україна, Є НАРОД!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 17.07.2014 14:28 Заявить о нарушении