Лина Костенко. Притча о реке

Ліна Костенко.(р.н.1930).Притча про ріку

Давным-давно была река Диала,
И царь персидский по прозванью Кир.
И лотосы белели, как пиалы,
Играл огнями берег, как факир.
Переправлялось через рЕку войско смело,
Но конь священный утонул, чуть не доплыл.
И Кир затеял против речки дело:
«Судить её!» И вот что учудил:
Он присудил, чтоб не было Диалы
И смертный приговор ей объявил,
Он повелел в песках прорыть каналы,
Срубил деревья, травы покосил.
Отвёл те воды, прежний лад нарушив.
Не стало речки. Умерла река.
Прошли по ней солдаты, как по суше.
Прошло то войско.... И прошли века...
Пески пустынь засыпали каналы.
Река вернулась в русло прежних мест.
И нет царя. Но есть река Диала.
Исчезнул Кир. Река Диала есть.

Перевод с немецкого 13.07.14.

ПРИТЧА ПРО РІКУ

Давно колись була ріка Діала.
І цар персидський на імення Кір.
І лотоси біліли, мов піали.
І берег грав вогнями, як факір.
То царське військо йшло на переправу.
Священний кінь з недогляду втонув.
І Кір порушив проти неї справу.
Судив ту річку. І таке утнув:
Він присудив, щоб не було Діали.
Він смертний вирок їй оголосив.
Звелів прорити у пісках канали,
Зрубав дерева й трави покосив.
Одвів ті води у всі боки сущі.
Ріка умерла. Не було ріки.
Пройшло по неї військо, як по суші.
Пройшло те військо… І пройшли віки…
Піски пустель засипали канали.
Ріка в русло вернулася своє.
Царя немає. Є ріка Діала.
Немає Кіра. А Діала є.