Ти, будь ласка, мене не торкайся!

Ти, будь ласка, мене не торкайся!
Хай лишиться між нас пустота…
І до слів моїх не прислухайся,
Що кажу, то – слова, лиш слова.

Не дивись мені пильно у очі!
Мої очі – це шлях в далечінь.
Будеш згадувати проти ночі,
Наче сипати в болісне сіль.

Ти мене не чекай, ні, не треба!
Не з’явлюсь. Двері не прочиню.
Знайдеш ти мене десь серед Неба,
Коли стежку Земну перейду.

Ти, будь ласка, мене не торкайся!
Я, лише в твоїх мареннях, – Рай.
Відпускай мене, йди, відпускайся…
І думками мене не чіпай…

26.06.2014


Рецензии
Шановна Катерино!Дякую за чудові твори!Дуже сподобалось!
P.S.Може я й помиляюсь,але фраза "знайдеш мЕне колись серед Неба",для мене якась дискомфортна.
З Повагою!

Александр Гантман   27.06.2014 21:45     Заявить о нарушении
Підтримую рецензента. Вірш надзвичайний! Але є зміщення наголосу. Можна застосувати інверсію: "Мене знайдеш колись..." З найкращими побажаннями!

Наталья Бидненко   27.06.2014 23:11   Заявить о нарушении
Дякую, Олександре!
Дякую, Наталя!
Ви, мабуть, праві. "Мене знайдеш колись серед Неба" - буде краще? Я різницю не відчуваю, але зміню порядок слів, якщо ви радите.
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   28.06.2014 10:58   Заявить о нарушении
А може так:"Знайдеш ти мене десь серед неба?"
З добром!

Александр Гантман   28.06.2014 11:53   Заявить о нарушении
Дякую!
Вже відбулась зміна!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   28.06.2014 20:28   Заявить о нарушении