Ти – моя голосна луна,
Мої роздуми й кожен подих.
Ти не відаєш, що сама
Викликаєш не-самістю – подив.
Ти – струна… Так. Найтонша струна,
Що бринить у моєму тілі.
Ти – зі мною, чи ти – одна:
Ти – відлуння мої зболілі…
Ти – розсипаний мною, сум,
Щем моїх нетривких відображень.
Ти – мій сміх, іронічність, глум…
Я лиш здумаю, ти вже скажеш…
Ти – моя голосна луна.
Я без тебе себе не бачу.
Всім Єством ти в мені проросла.
Чи колись це собі пробачу?...
10.06.2014
Ти моя голосна луна
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114061005051
Свидетельство о публикации №114061005051
Рецензии
Щиро дякую за чисті,глибоко душевні,щирі твори!
З великою повагою до Вас!
Александр Гантман 12.06.2014 10:59 • Заявить о нарушении
З великою повагою до Вас!
Александр Гантман 12.06.2014 10:59 • Заявить о нарушении
Дякую, Олександре, за сприйняття!
Світла і Любові!
Катерина Жебровська 23.06.2014 17:33 Заявить о нарушении
Світла і Любові!
Катерина Жебровська 23.06.2014 17:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.